Сеструха прийшла додому з фінгалом і набряком в півобличчя. Губи стиснуті в тонююююсенькую ниточку. Не кажучи ні слова зникла в своїй кімнаті (де не жила вже рік, тому що переїхала до хлопця).

Прийшли батьки, мама підняла хай (хоча сестра мовчала як партизан) і погнала тата на розборки з хлопцем.


Через пару годин повертається тато з трохи меншим фінгалом та забинтованою головою... ми намагаємось не заіржати. Прямо відразу він приголомшив маму фразою: Дури ви обидві, трохи повагався і додав. І я теж.

Мама спробувала встати на диби, але тато заперечив: Ось ти знаєш за що вона отримала? Ні? А я тобі скажу...

Ось ти знаєш за що вона отримала? Ні? А я тобі скажу... у свого хлопця вона побачила прищик на мошонці і вирішила видавити, не попереджаючи.

Не знаю, що я тут сказав, але мама витиращілась на мене, а тато посміхнувся і продовжив: ось він розуміє, да. 

Тому наша доча дістала рефлекторний удар коліном. І ще образилася. Ну а я дурень тому, що поліз в бійку, не дізнавшись причини. І забув про те, що її хлопець служив у спецназі.